Фітінги

За своїми технічними характеристиками різьбові фітинги можуть бути різними. На різьбових фітингах різьблення може нарізатись як на внутрішній, так і на зовнішній частині в залежності від параметрів з'єднання труби. За формою різьбові фітинги можуть являти собою куточки, трійники, муфти, ніпеля, футорки, згони, бочата, хрестовини та багато іншого. Для виключення протікання в місцях з'єднання труби різьбові фітинги накручують з використанням різних ущільнювачів, таких як сантехнічний льон, клоччя або фумлента.

Зрозуміло, для з'єднання латунної труби використовуються латунні фітинги, для мідної труби – мідні фітинги і таке інше. Однак, незважаючи на те, що різьбові фітинги самі по собі складаються з некорродованих або кольорових металів (латунні фітинги, мідні фітинги, різьбові фітинги з нержавіючої сталі, або з чавуну), на їх зовнішню сторону часто наносять покриття. Залежно від того, яке покриття нанесено на різьбові фітинги, їх поділяють на хромовані, нікельовані або покриття, що не мають. Найчастіше без покриття використовуються різьбові чавунні фітинги, і для цього є свої причини.

Справа в тому, що чавунні різьбові фітинги без покриття є найдешевшими, чим і пояснюється найширше і тривале використання їх на території нашої країни. Особливо чавунні фітинги рятували нашу будівельну індустрію в період бурхливого будівництва «хрущовок» у 60-ті роки, коли масовість продукту, його невисока ціна при продажу не тільки оптом, а й у роздріб та відносна надійність були найважливішими факторами. У наші дні від чавуну поступово почали відмовлятися і виробники та споживачі, а їм на зміну прийшли латунні та мідні фітинги. Справа в тому, що чавунні різьбові фітинги серйозно поступаються фітингам із кольорового металу за багатьма параметрами.